Підготовка ґрунту - основні терміни

Обробіток ґрунту - це механічна дія на нього робочими органами машин і ґрунтообробних знарядь з метою створення найкращих умов для росту і розвитку с-г культур.
Завдання обробітку: створення розпушеного орного шару для регулювання водного, повітряного, теплового й поживного режимів ґрунту, а також оптимальних умов розвитку кореневої системи с-г рослин; знищення бур'янів, шкідників та збудників хвороб культурних рослин; загортання у грунт післяжнивних решток, органічних і мінеральних добрив; захист ґрунту від ерозії; забезпечення умов загортання насіння на оптимальну глибину та догляд за посівами.
Прийом обробітку ґрунту — це одноразова дія на ґрунт ґрунтообробними машинами і знаряддями. До них відносять: оранку, лущення, культивацію, боронування, шлейфування, коткування, фрезування, плоско різний обробіток.
Основний обробіток ґрунту - перший, найбільш глибокий обробіток після збирання попередньої культури, який суттєво змінює будову кореневмісного шару. Він може бути полицевим (полицевими знаряддями з повним або частковим перевертанням його шарів), безполицевим (без перевертання шарів), глибоке рихлення з підрізанням бур'янів (культивація, чизелювання) Поверхневий обробіток ґрунту — це лущення, культивація, боронування, шлейфування, прикочування з глибиною не більше 16 см.. Спеціальний обробіток ґрунту - фрезування ( торф'яні ґрунти, плантажа оранка ( під багаторічні насадження), ярусна оранка ( при меліорації солонців, а також дерново –підзолистого грунту), лункування , щілювання, кротування.
Оранка - найбільш важливий прийом основного обробітку ґрунту.
Застосовують плуги різних конструкцій. Під час полицевої оранки відбувається обертання орного шару, його розпушування і перемішування, а також підрізування підземної частини рослин. Оранку проводять в установлені агротехнічні строки при фізичній стиглості ґрунту, коли його вологість становить 40-60% повної вологоємкості. В такому стані грунт не мажеться та не розпилюється і добре кришиться, а також витрачається найменше тяглових зусиль. Глибина оранки залежить від ґрунтово - кліматичних умов, біологічних особливостей вирощуваних культур, ступеня забур'яненості ґрунту тощо. Оранка на глибину до 20 см називається мілкою, 20-22 - звичайною, понад 22 -глибокою, а понад 40 см - плантажною. Є два основних способи оранки: загінна і реверсивна ( гладенька). В свою чергу загінна оранка може бути виконана всклад або врозгін. Техніка загінної оранки починається з поділу поля на загінки прямокутної форми. Довжина загінки відповідає довжині поля, а ширина її кратна ширині захвату орного агрегату(рис. 2). Оранку всклад починають з середини загінки, а в кінці її агрегат повертають вправо. Оранку врозгін починають з правого боку загінки, а в кінці її агрегат повертають вліво. При оранці всклад посередині загінки утворюється звальний гребінь, а при оранці врозгін — розгінна борозна. Для зменшення кількості гребенів і борозен поле розбивають на непарну кількість загінок - три, п'ять і т.п. Перед початком оранки відбивають розворотні смуги, які обробляють врозгін після того як поле зорано. На двох перших проходах виконують технологічне регулювання плуга для досягнення необхідної якості виконання оранки. Після оранки поля вирівнюють розгінні борозни наліпним плугом, перший корпус якого заглиблюють на необхідну глибину, а останній працює на мінімально можливій глибині або ковзає по поверхні оранки. Гладеньку оранку застосовують у гірських районах, в умовах зрошення та на дослідних ділянках використовуючи спеціальні балансирні або оборотні плуги.
Лущення- обробіток ґрунту після збирання попередньої культури. Забезпечує подрібнення, розпушування, часткове перевертання та перемішування ґрунту, підрізування бур'янів та загортання їх решток у верхньому шарі ґрунту. Застосовують дискові і лемішні лущільники ( мал. 3,4) Дискові забезпечують мілке лущення на глибину від 6 до 12 см, і ефективні у боротьбі з одно- і дворічними бур'янами. Лемішні забезпечують глибше лущення поверхні поля - до 16 см, підрізання бур'янів і краще зароблюють їх у грунт. Використовуються на полях забур'янених коренепаростковими і кореневищними бур'янами.
Культивація- суцільний або міжрядний обробіток ґрунту культиваторами, який забезпечує подрібнення, розпушення, часткове перемішування та вирівнювання ґрунту, підрізування бур'янів. Глибина культивації досягає 14 см.
Боронування- це обробіток ґрунту боронами, під час якого відбувається його подрібнення, розпушування і вирівнювання, знищення паростків і сходів бур'янів. Використовують зубові, сітчасті, пружинні та ротаційні борони.
Коткування - обробіток ґрунту котками, з метою його ущільнення, подрібнення брил та часткового вирівнювання поверхні. Коткувати можна лише фізично спілий грунт.
Система обробітку грунту - комплекс заходів , які виконують у певній послідовності відповідно до поставлених завдань і грунтово-кліматичних умов. Виділяють такі системи обробітку грунту : основний, передпосівний обробіток під ярі культури, обробіток під озимі культури, післяпосівний обробіток та протиерозійний.